Я пишаюсь, що я — українка,що козацького степу дочка!Я — з країв,де порогами дзвінкоБігла вдалеч могутня ріка.Це ж сюди — за пороги —втікали,Волі й правди шукали одвіч.Луг Великий і Хортицявсіх тут приймали,Прихистивши впродовжтрьох сторіч.Все тут дихало вільной відкрито,І Дніпро на порогах ревів,Пробивався крізь скелісердито,В Чорномор’я степами летів.І поріг тут був Вільний,й Вільнянка —степовичка, Славути сестра,Тому й край наш —Вільнянським,несхитним —Вся громада лиш так нарекла.… Й хоч немані січей, ні порогів,й коні вже не басують в узді,Я все ж чую —нуртує у кровіВітровій наших вільних степів.Це ж від них набираюся сили,Це ж від них набираюсь снаги.Я люблю тебе, краю мій милий,Запорізький мій край дорогий!НАТАЛЯ НЕСТЕРЕНКО
Я,полковник Здоронок Иван Трофимович, служил в этом полку будучи ещё лейтенантом с августа 1966 г. по октябрь 1967 г. Командиром был Скоморохов В.И., зам по ИАС полка подполковник Сугоняко, нач. ТЭЧ м-р Тодосиенко В.К., инженер полка по вооружению м-р Григурин А.А.
Изображение получено автоматически с сервиса panoramio через публичные интерфейсы. Если информация нарушает ваши интересы Вы можете заполнить жалобную форму.
Оригинальное изображение может быть найдено по адресу http://www.panoramio.com/photo/25778793
Ваше мнение о фотографии
( Подписаться на обновления форума )Оставить комментарий
Оставить что-то после себя
Нам интересно именно твое мнение.
Только оставайтесь в рамках приличия.