м. Львів.

Правильна назва польского еврейского кафе-ресторана "Галицька еврейська кнайпа під синагогою "Золота Роза"" ("Halyc'ka zhydivs'ka knajpa Pid Zolotoju Rozoju.") знаходиться по вулицi Староєврейська 52. Часы работы: понедiлок - недiля с 11 годин ранку до 2 годин ночi.Кнайпа (польке "Кnaipa", україське "Кнайпа", від німецького "Kneipe" - "Пивна" (Пивниця)) - просторічна народна назва гастрономічного питного закладу в Польщі, запозичена з Німеччини, яка згодом перекочувала на Україну. В Україні цей термін найчастіше вживається у Галичині, особливо у Львові, де нерідко маючи на увазі кафе говорять кнайпа або також кав'ярня (каварня).В Галицькій єврейській кнайпі під "Золотою Розою" наприкінці Староєврейської вулиці звучить приємна музика з піснями на ідиш, на столах - семисвічник: "Менора", на полицях - антікваріант. Атмосфера старої доброї єврейської лавки. Меню можна читати як книгу. Серйозні історичні довідки та фотографії чергуються з описами страв у монологах ... може, Рабиновича, може і просто Мойше. Окремий сюрприз - в меню немає цін, а офіціант запропонує поторгуватися, і як кажуть знаючі люди, ціну можна збити мінімум рази в три. Втім, якщо торгуватися не любите і не вмієте - можна і розрахуватися традиційним способом, з недавніх пір фіксовані ціни все-таки з'явилися.Дивіться про неї ось тута: mir.travel/sights.../97802.А також тута: uk.wikipedia.org/wik...B9%D0%BF%D0%B0.Кав’ярня, також кафе — гастрономічний заклад, де подають напої — насамперед каву, але також чай і спиртні напої та десерти до них: торти, тістечка, морозиво, фрукти. Інколи меню не обмежується десертами. Улюблене місце зустрічей, спілкування та відпочинку багатьох людей.Дивіться про неї ось тута: uk.wikipedia.org/wik...80%D0%BD%D1%8F.

Пульт міліції Личаківського Вдсо Украина, Львовская область,Львов,М.Рильского ул.5(Дом)точность 100%

Костёл Святого Казимира - католический храм, расположен в Белорусской деревне Липнишки Ивьевского района Гродненской области. Относится к Ивьевскому деканату Гродненского диоцеза. Храм является памятник неоготики и включён в Государственный список историко-культурных ценностей Республики Беларусь.